сповістити

сповістити
[спов'істи/тие]
-в'ішчу/, -сти/ш, -стиемо/, -стиете/; нак. -сти/, -с'т'і/т'

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "сповістити" в других словарях:

  • сповістити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • сповістити — див. сповіщати …   Український тлумачний словник

  • сповіщений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до сповістити. || спові/щено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • сповіщення — я, с. 1) Дія за знач. сповістити. 2) Те, що сповіщається комусь. 3) Письмове повідомлення …   Український тлумачний словник

  • завістити — іщу/, істи/ш, док., перех., діал. Сповістити …   Український тлумачний словник

  • повістити — іщу/, істи/ш, док., перех., рідко. 1) Розповісти, розказати. 2) Повідомити, сповістити …   Український тлумачний словник

  • завістити — дієслово доконаного виду сповістити діал …   Орфографічний словник української мови

  • вістити — сповіщати, Лиш гострий крик його (беркута) вістить. [Звн 147]; [ВЛ] …   Толковый украинский словарь

  • благовістити — іщу/, істи/ш, недок., заст. 1) Дзвонити, оповіщаючи про початок церковної відправи. 2) перен., уроч. Виголошувати, зачитувати проповідь; сповіщати, повідомляти про що небудь. 3) розм. Поширювати серед людей, розголошувати що небудь …   Український тлумачний словник

  • повідомляти — 1) = повідомити (кого доводити до чийогось відома), сповіщати, сповістити, давати знати, дати знати (кому), вістувати (кому), повістувати, повістити (кому), повідати, повідувати, повідати, повісти (кому); інформувати, подавати, подати (кому… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»